Вхід

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсиланням спаму.
5 + 4 =
Розв’яжіть цей простий математичний приклад і введіть відповідь. Наприклад, для 1+3 введіть 4.

Ідентифікація домашніх тварин: навіщо Україні вводити Єдиний державний реєстр таких тварин

Зобов’язання України

Ідентифікація та реєстрація тварин належить до сфер, в яких Україна має зобов’язання щодо імплементації актів ЄС.

Впровадження обов’язкової ідентифікації та реєстрації котів, собак тощо, в цілому відповідає підходу, який передбачено законодавством ЄС (зокрема, Регламентом ЄС 998/2003 Європейського Парламенту та Ради від 26 травня 2003 р. щодо вимог до здоров’я тварин, які застосовуються до некомерційного перевезення, домашніх тварин та до Директиви Ради 92/65/ЄЕС).

Відповідно до Регламенту, ідентифікованими вважаються тварини, які мають: систему електронної ідентифікації (імплантований мікрочіп). Документом також передбачає обов’язкову наявність паспорту, що має бути виданий уповноваженим органом у сфері ветеринарної медицини, який підтверджує щеплення тварини проти сказу.

Наразі в Україні такий механізм ідентифікації та реєстрації домашніх тварин не регламентований.

Разом з тим, до питання утримання домашніх тварин необхідно підходити комплексно: починаючи від надання тварині певного «статусу», продовжуючи чітко регламентованими умовами їх утримання та закінчуючи законодавчим закріпленням механізму реєстрації, контролю та відповідальності за порушення вимог законодавства. Наприклад, у Швейцарії домашні тварини набули статусу не тільки власності утримувачів, але й членів суспільства, інтереси яких мають бути враховані;.

Допоки власник не зобов’язаний щодо комплексу дій – він, з юридичної точки зору не несе відповідальності за їх невиконання.

В першу чергу, це стосується міри відношення до тварини та змогу нести за неї свідому відповідальність.

На прикладі міжнародного досвіду

  1. Правовий статус і відповідальність власника

(Австрія, Великобританія, Німеччина, Італія, Люксембург, Нова Зеландія, Португалія, США, Туреччина, Швейцарія)

Коли тварини отримують правовий статус, що оберігає їх від нелегітимного ставлення, порушник платить або гаманцем, або несе кримінальну відповідальність.

У Люксембурзі штраф може досягти 227 тис. дол., а термін ув’язнення тривати від 8 днів до 3 років, в Австрії – від 2 до 15 тис. дол., а в Німеччині – від 25 тис. євро.

  1. Оподаткування

(Австрія, Німеччина, Норвегія, Франція, США, Швеція)

У ряді країн діє податок на утримання тварин, як дієвий превентивний метод. У деяких країнах, наприклад, в Швеції, Норвегії, ця сума буде залежати від розміру собаки. І потрібно буде додатково сплатити за страховку на випадок нападу. У Німеччині податок складає 150 євро за першу собаку і 300 – за другу (в Китаї, наприклад, дозволено мати тільки одну), а за бійцівську – 650 євро.

На стерилізованих вихованців податок нижче: якщо вони втратять опікуна, то після себе не залишать безпритульного потомства.

Перш ніж заводити тварину майбутній господар має додаткову можливість підтвердити «серйозність своїх намірів», – паперову тяганину можна порівнювати з усиновленням.

Зміни до вітчизняного законодавства

У серпні 2018 року Верховною Радою було зареєстровано законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ідентифікації та реєстрації тварин» № 9022.

Законодавчою ініціативою передбачено обов’язкову ідентифікацію та реєстрацію котів та собак шляхом присвоєння індивідуального ідентифікаційного номеру.

Процедуру реєстрації умовно можна поділити на дві складові: облік (реєстрація), тобто внесення відомостей про тварин в єдину базу даних (Єдиний державний реєстр тварин), та ідентифікацію – отримання ветеринарного паспорта та чіпування, до якого вносяться відомості про тварину і його власника.

Без цього документу тварину не можна буде ні перевезти, ні продати, ні утилізувати.

Постало питання: навіщо це потрібно?

У відносинах власник-тварина документ корисний тим, що дозволить: підтверджувати право володіння, спростить пошук  власника в разі втрати або крадіжки тварини та нівелює можливість підміни при вивезенні тварин за кордон, а елітних порід - на виставки. Тож, свідомі власники самі зацікавлені в таких змінах.

У стосунках держава-власник запровадження концепції відповідального власника домашньої тварини дозволить ідентифікувати господаря та застосовувати норми щодо адміністративної відповідальності за недбале поводження з тваринами.

Поширені випадки, коли собака здійснює напад на людину, а власник заявляє, що дана тварина йому не належить. Довести його причетність до випадку неможливо, відкрити справу — теж. Відповідно, господар-винуватець, залишається безкарним. Якщо ж собака чіпована, то встановити власника можливо одразу.

Якщо тварина безнаглядна, то база даних полегшить пошук загубленого вихованця і дасть можливість карати тих, хто кинув тварину навмисно.

Таким чином, запроваджується можливість достовірно ототожнювати тварин та швидко знаходити власників втрачених, загублених та покинутих собак та котів.

У відносинах держава-суспільство закон повинен забезпечити епізоотичне благополуччя країни та попередження розповсюдження захворювань спільних для людей та тварин, зокрема сказу.

Тож,  наближення нас до Європи повинно початися з бажання дотримуватися законодавчих норм, спрямованих, в першу чергу, на забезпечення здоров’я людини .

Ідентифікація домашніх тварин: навіщо Україні вводити Єдиний державний реєстр таких тварин