Володимир Лапа: з такими підходами - свиней не буде

2016-12-07 00:00:00
Володимир Лапа в інтерв'ю розповів про успіхи та труднощі роботи Держпродспоживслужби

Боротьба з корупцією, епізоотичні загрози, розвиток експорту ― успіхи та виклики Держпродспоживслужби під очільництвом Володимира Лапи.

 

Поява Держпродспоживслужби — одна найгучніших реформ в сфері аграрної політики за останні роки. Від моменту її створення у вересні 2014 року і донині триває формування команди служби. Воно супроводжується низкою невдоволень, скандалів та навіть судових розглядів. Поміж тим, очільник Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Володимир Лапа розповів Agravery.com про боротьбу із поборами, успіхи та виклики із якими зіштовхнулися упродовж цього року.

 

В країні буяє АЧС, а вчора через пташиний грип заборонили експорт української курятини. А нещодавно міністр заявив про збільшення фінансування Держпродспоживслужби на боротьбу із хворобами тварин. Куди підуть ці гроші і чи достатньо їх?

 

- Ми подавали розрахунки на додаткових 195 млн грн до передбачених у бюджеті 56 загалом і 50 - на протиепізоотичні заходи. Хоча загальна потреба становить понад 350 млн грн. Усі мають розуміти, що вузликовий дерматит насувається на Україну і із Заходу і зі Сходу. У наступному році у нас повинні бути вакцини. А купувати їх без грошей у жодній країні поки не виходить. Є питання й по ящуру, бо один із останніх випадків зафіксовано у Володимирській області РФ, це достатньо близько до кордону України.

 

Так само із АЧС. Коли ми апелюємо до місцевих бюджетів, які мають відшкодовувати громадянам кошти за вилучених свиней, зрозуміло, що там банально немає коштів. Або процес затягується. Це зменшує довіру людей та можливості по ліквідації спалахів.

 

Нам приємно, що нас підтримують у аграрному комітеті, це спеціалісти, які розуміють масштаб проблеми. Але з наявним обсягом фінансування ефективно боротися із сучасними загрозами у епізоотії неможливо.  Я вже не кажу про те, що наші колеги використовують сучасні крематорії, сучасні засоби умертвіння тварин, а ми користуємося дідівськими методами. Тобто є проблема з елементарним обладнанням для ліквідації спалахів АЧС.

 

Фінансування повинно бути передбачено у державному бюджеті, а адміністрування повинно бути швидким. Як тільки люди повірять, що вони швидко отримають кошти, ― ефективність по ліквідації буде набагато вищою. Зрештою, боротися з хворобою, що стала епідемією, значно дорожче.

 

У вересні ви ініціювали зустріч РНБО щодо епізоотичних загроз в Україні. Що змінилось з того часу?

 

- На порядку денному зараз чотири основних позиції. Перше ― фінансування протиепізоотичних заходів із державного та місцевих бюджетів. Друге ― законодавчі ініціативи. Третє ― зміни до інструкцій по боротьбі із АЧС. Четверте ― інструкція по боротьбі із вузликовим дерматитом, яка також розроблена та опрацьована у середовищі експертів, в тому числі міжнародних.

 

Часто питають - чому РНБО. У всьому  світі питання біологічної безпеки ― одна із складових національної безпеки. Адже це не тільки статистика по кілограмам споживання, а й соціальний ефект. Бо люди отримують у селі доходи від утримання й реалізації тварин та продукції від них. Мені важко уявити, якщо буде масове поширення захворювань і люди не матимуть цього джерела доходів. Це соціальний вибух.

 

Один із перших спалахів АЧС в Україні було зафіксовано у Луганській області, куди вірус занесли із РФ. Як контролюєте цей регіон?

 

- Основне навантаження лягає на людей, що працюють біля зони розмежування. Адже такого ветеринарного контролю на «кордоні» немає, бо немає й кордону. Зона розмежування не дає правових підстав, щоб здійснювати контроль і нагляд за АЧС. Зрештою, найгірші прогнози поки не справдились.

 

Була інформація, що Держпродспоживслужба не могла знайти порозуміння із Державною регуляторною службою щодо затвердження оновлених правил поводження із тваринами для свиногосподарств різних форм власності. На якому етапі зараз перебуває цей конфлікт?

 

- Вони хочуть стимулювати розвиток підприємництва. А чим жорсткіші вимоги, тим їх складніше дотримуватися, а, відповідно, гірші умови для розвитку підприємництва.

 

Зрештою ми вийшли на компромісний варіант. У областях, де не зафіксовано АЧС, в тому числі в «оздоровлених» (де упродовж останніх 40 днів не фіксувався випадок), застосовувати ці вимоги у відношенні великих і середніх господарств. А там, де є загрози, ― у тому числі для дрібних.

 

Для нас немає різниці, де знаходиться свиня: у подвір’ї, де дві голови, чи де 20 тисяч. Для вірусу тварини однакові. Така ж позиція в країнах Східної Європи. Вони не вірять, що можна локалізувати занесення вірусу із дикої фауни, навіть при їхніх ресурсах та можливостях. Основні зусилля спрямовують на збереження товарного сектору.

 

А у нас основні випадки фіксують серед свійських свиней, і це змушує замислитися. Думаю, що 83 випадки цього року доводять, що тут не час «гратися». Із такими підходами ми дійдемо до того, що свиней все одно не буде, але через вірус. Як на мене, простіше, якщо усі будуть дотримуватися вимог і свині залишаться.

 

Як  налагоджуєте діалог із іншими державними структурами?

 

- Ми працюємо з Мінагрополітики, МОЗ та Мінекономрозвитку. У кожного міністерства багато амбіційних завдань, а інституційна спроможність обмежена. Дивує інше. Наприклад, коли те чи інше питання обговорюється на рівні керівництва (із міністрами чи заступниками), ― спільна мова знаходиться легко. А от на рівні середнього і нижнього ланцюжка ініціативи подекуди «гасяться». Але, зрештою, ми виходимо на потрібні рішення.

 

Якщо говорити про експорт, на чому зараз акцентує увагу Держпродспоживслужба?

 

- Одна із основних цілей нашої роботи ― давати можливість збуту нашої продукції за кордон. Бо ми розуміємо, що платоспроможність населення найближчим часом якщо й зростатиме, то дуже повільно. Щоб розвивати внутрішнє виробництво, потрібно шукати експортні ринки. Працюємо одночасно над багатьма напрямками: ЄС, Китай, декілька країн Африки, Куба, Мексика, США, Канада тощо. Це сотні питань - вивчення епізоотичної ситуації і доведення, що система безпечності харчової продукції дієва і функціонуюча, налагодження персональних контактів із кожною країною. Ми збільшили штат людей для міжнародного напрямку із трьох до десяти чоловік, щоб процес відбувався максимально ефективно.

 

Коло питань, які вирішує Держпродспоживслужба ― дуже велике. Які функції на сьогодні зайві?

 

- Оскільки ми успадкували функції санітарно-епідеміологічної служби, мене дивує система висновків СЕС. Наприклад, висновки на hi-tech продукцію діють 5 років. Зрозуміло, що та продукція, яка є предметом висновку зараз, і та, яка вийде на ринок через 5 років, ― дві принципово різних одиниці. Від таких речей потрібно відмовлятися, адже це профанація, яка обтяжує роботу як бізнесу, так і нашу. Треба залишити висновки для високоризикованих видів продукції. Для пестицидів, агрохімікатів токсикологічна експертиза була, є і буде. Для продукції «середнього ризику» достатньо декларації виробника, до якої прикладено протокол випробовування однією із державних інституцій. А по «низькоризикових» взагалі не треба.

 

Є й низка інших моментів. Але ми досить обережно підходимо до повноважень, у першу чергу думаємо як зможемо їх виконати. Там, де можна відмовлятися, будемо.

 

Востаннє ви спілкувалися із Agravery.com у лютому цього року. Що змінилося у роботі служби із того часу?

 

- Нова служба відбулася і це факт. Хоча цей процес йшов складно. Подібна модель об’єднання, у першу чергу, ветеринарної та санітарної служб, а у деяких випадках захист прав споживачів, зараз запроваджується або планується у більшості країн, у тому числі європейських. У цьому контексті ми, певною мірою, навіть пішли “попереду світу”.

 

Але цей процес не може бути швидким. Для прикладу у Польщі, яка також уже кілька років планує об’єднати дві служби, досі не почали цього. Тобто той, хто каже, що в Україні реформи затримались, робить це необґрунтовано. Це якраз той випадок, коли краще сім раз відміряти, один раз відрізати, щоб не втратити систему контролю.

 

У громадськості було багато питань щодо формування команди. Чи укомплектувався вже колектив?

 

- Ми планували цього року провести конкурсні процедури для формування колективу. Наразі у 20 областях України конкурси уже відбулися. Залишилося ще 4 регіони. Очікуємо, що до кінця цього року кістяк служби буде сформований. Хоча із урахуванням того, що процедури погодження людей, які пройшли конкурси, також займають достатньо часу, можливо, деякі призначення відбудуться у січні. У цілому, можна сказати, що до кінця календарного року організаційні процедури по створенню служби ми завершимо.

 

Наскільки сильний зараз кадровий голод у служби?

 

- Загалом, є проблема із залучення людей у систему державного управління. Більшою мірою, напевно, через фінансову мотивацію.

 

Хоча ще до роботи у Держпродспоживслужбі я для себе визначив, що мотивувати можуть фінанси, можливості для зростання, колектив. На жаль, режим роботи у нас не найпростіший. Наприклад, ми з вами розмовляємо після 19-ї вечора, а я далеко не один на робочому місці. Багато фахівців “вийшли із системи” упродовж 2010-2014 років через несприйняття напрямку роботи, який складався. Знаю, що вони готові були б повернутися, бо переживають за ветеринарну та фітосанітарну сферу. Але вони замислюються над тим, хто ними керуватиме. Були випадки, коли люди не готові були йти у службу, не розуміючи, хто стане першим заступником.

 

А як щодо скандалів, що були у кількох регіонах із призначеннями? Як, загалом, ви ставитеся до конкурсного відбору?

 

- По-перше, я свідомо не пішов до складу комісії із відбору персоналу, бо у мене можуть бути якісь суб’єктивні уподобання. По-друге, до складу конкурсної комісії увійшли спеціалісти трьох напрямків - ветеринарний, фітосанітарний, санітарний захист споживачів. Люди, які координують роботу того чи іншого напрямку, мають сприймати співробітників, які проходять відбір.

 

А щодо конкурсів, то приходить 10 людей, із яких 9 не проходить. Уникнути невдоволення неможливо. Були випадки звернень до суду. Навіть зараз у роботі є декілька скарг. Але помилки першого конкурсу, результати якого мусили скасовувати, навчили нас.

 

Як ви змінювали політику з нарахування зарплатні?

 

- Питання про підвищення заробітних плат було одним із пріоритетних. Частково завдячуючи набуттю чинності нового Закону «Про державну службу», який підвищив рамки оплати праці держслужбовців, частково завдячуючи нашим внутрішнім організаційним заходам. Але з зарплатнями, яки були на початку календарного року, складно розраховувати, що зможемо боротися із корупцією та показуватимемо нову якість роботи.

 

Ми орієнтувалися на те, що у випадку відсутності нагальної проблеми, немає необхідності набирати 100% персоналу. Це стосується як центрального апарату, так і територіальних органів. За рахунок цього можемо нараховувати надбавки та премії. Ми вийшли, в цілому, на пристойний рівень оплати праці. Так, якщо зарплата рядового інспектора у регіонах раніше стартувала від 1500-1700 грн, то зараз 2500-3000 грн. На обласному рівні та у керівному складі - вище. Зрозуміло, що це не те, що хотілося б мати. І я не можу сказати, що є велика черга бажаючих.

 

Коли ви прийшли на посаду, говорили про те, що будете намагатися зробити роботу служби максимально прозорою. Як оцінюєте зараз успішність такої заяви?

 

- Думаю, відсотків на 50. Оскільки цього року фокусувались на організаційних заходах. Є два джерела корупції. Перше ― централізована корупція, це те, звідки беруться «золоті батони».  Інше джерело ― люди на місцях, які вважають, що мають недостатньо мотивації і тому, час від часу, використовують службові повноваження в особистих цілях. Я не вважаю, що цього немає. Періодично отримуємо повідомлення і опрацьовуємо їх, спільно із компетентними органами. Про деякі прикрі випадки є інформація у ЗМІ. На кожній нараді із керівниками територіальних органів нагадую їм про наслідки подібних дій.

 

Це діє?

 

- Людей змінити важко. У системі працюють понад 6,5 тисяч інспекторів. Їх ми набирали дуже швидко, бо відповідно до урядового рішення служба мала приступити до виконання повноважень 6 квітня цього року. Більше того, ми були зобов’язані законом запропонувати роботу усім, хто раніше працював у реорганізованих та ліквідованих органах. Часто ми знали, що за людиною, яка раніше обіймала керівну посаду, тягнеться «шлейф», але мусили щось пропонувати. У багатьох випадках погоджувалися, певно розраховують на «світле майбутнє». Аналогічна ситуація із так званою «митною сотнею».

 

Тому, як на мене, щоб вийти на прийнятний рівень, потрібно 1,5-2 роки. Хоча ви розумієте, що корупція все одно є у кожній країні. Тут мені подобається приклад Генеральної прокуратури, де у співпраці із американськими спеціалістами буде створена спеціальна команда по боротьбі із корупцією. Сподіваюся подібну підтримку й ми отримаємо від міжнародних партнерів, тож будемо такі практики запроваджувати й у Держпродспоживслужбі.

 

Як це виглядатиме: приходить інспектор, а за ним другий, що контролює попереднього?

 

- Саме так. У окремих регіонах, де керівники терорганів серйозно приділили цьому увагу, це вже діє. Таким чином упродовж місяця звільнилася низка інспекторів. Їм нецікаво працювати у службі, коли нема корупційних шансів. Ще на наступний рік у питанні антикорупційних заходів ми передбачили запровадження пілотного проекту у одній із областей по відеофіксації інспектувань. Це робимо для того, щоб не було жодних претензій і нарікань від бізнесу і споживачів. Якщо він написав скаргу і вважає, що вона недостатньо ефективно відпрацьована, то можна буде ефективно перевірити за наслідками проведення перевірок.

 

Які ще здобутки Держпродспоживслужби хочете відмітити?

 

- Нам вдалося до певної міри лібералізувати умови державного контролю. Зокрема, це стосується скасування мораторію на перевірки у сфері безпечності харчової продукції. На початку року виконувати функції Держпродспоживслужби у цьому напрямку було дуже важко через наявність мораторію на перевірки. Зараз ми обтяжені вимогами закону «Про основи державного контролю і нагляду у сфері господарської діяльності», який передбачає чітку низку підстав для проведення перевірок. Зараз перевірити безпечність продукції ми можемо або у якості планових заходів контролю, або у випадку скарги від фізичної особи.

 

Наступний період у нашій роботі ― нове змістовне насичення. Консультувалися із спеціалістами проекту «Association4U», щоб додатково підсилити кадровий склад за рахунок проектів, які спрямовані на виконання угоди про Асоціацію України із ЄС. Зустрічались у представництві Єврокомісії і обговорювали подальшу підтримку України у частині санітарних та фітосанітарних заходів, щоб максимально ефективно супроводжувати процес адаптації законодавства. Така кропітка робота проводиться кожного дня. Вона не завжди одразу дає результат, але ми переконані, що вийдемо на нову якість роботи. У тому числі і в контексті відкритості та прозорості роботи служби.

 

Триває реалізація пілотного проекту у Києві із онлайн-системи трекінгу перевірок. У контексті співпраці із проектами технічної підтримки обговорюємо запровадження фронт-офісу Держпродспоживслужби, куди будь-який громадянин України зможе зателефонувати та отримати відповіді на свої питання. Бо зараз це відбувається досить специфічно ― телефонують у приймальню, приймальня дає телефон, а потім є відповідальний на робочому місці чи немає... Ми розуміємо, що повинні абсолютно інакше комунікувати із суспільством, із партнерами з споживчого товариства та бізнесом.

 

А опрацювання документації також пришвидшиться?

 

- Це одне з наших завдань. На жаль, зараз по низці напрямків є затримки. Якщо є 30 днів на опрацювання, то всі дивляться на те, коли минає тридцятий день і потім у пожежному порядку готують документ. Частково це було пов'язано із недоукомплектованістю штату.

 

Наше завдання ― показати нову якість роботи. У тому числі, це стосується проведення перевірок. Якщо нам повідомили про небезпечну продукцію на ринку, то ми повинні вийти на перевірку у той же день, як у розвинених країнах. Бо на наступний день це вже може бути зовсім інша продукція і ризик того, що небезпечна піде далі або буде спожита і нестиме загрозу життю і здоров’ю людей, дуже високий.

 

Про які реалізовані завдання ви б хотіли розповісти через рік?

 

- Цього року ми трішки відстаємо щодо адаптації законодавства до європейських вимог, прописаних у стратегії до 2021 року. Будемо надолужувати. Адаптуємо правила безпечності української продукції, щоб до того ж 2021 року працювати у системі координат ЄС. Також плануємо вчити працівників Держпродспоживслужби слідувати всім нововведеним нормам і правилам. Після чого, звичайно, проведемо атестацію персоналу, щоб зрозуміти наскільки люди професійно готові працювати у новій службі і дивитися вперед у контексті нових завдань. Загалом, будемо поступово зміщувати акцент із «виписати правила» до «бути готовими виконувати ці правила».

 

Ірина Глотова, Ірина Музиченко, AGRAVERY