Недофінансування протиепізоотичних заходів підрива'є довіру громадян до держави

2016-12-08 00:00:00
Володимир Лапа - Епізоотична ситуація в Україні вимагає кращого
Нинішній стан епізоотичної ситуації в Україні однозначно вимагає кращого. Окрім африканської чуми свиней, яка з періодичність курсує по всій території України, починає підсилювати ще й, вже на сьогодні фіксований пташиний грип. Однозначно такий стан речей не лише негативно вдаряє по економічній складовій нашої держави, але й може поставити під загрозу біологічну безпеку як складову національної безпеки. Однак суть проблема ґрунтується насамперед у відсутності необхідних фінансових можливостей для попередження та ліквідації вірусів хвороби. На цьому наголошує Голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Володимир Лапа в інтерв'ю Аграрному інформаційному агентству Agravery.   
 
«Ми подавали розрахунки на додаткових 195 млн грн до передбачених у бюджеті 56 загалом і 50 - на протиепізоотичні заходи. Хоча загальна потреба становить понад 350 млн грн. Усі мають розуміти, що вузликовий дерматит насувається на Україну і із Заходу і зі Сходу. У наступному році у нас повинні бути вакцини. А купувати їх без грошей у жодній країні поки не виходить. Є питання й по ящуру, бо один із останніх випадків зафіксовано у Володимирській області РФ, це достатньо близько до кордону України», - поінформував Володимир Лапа.
 
Вирішення питання щодо запобігання поширення та боротьби з АЧС потребує належного фінансування насамперед у частині здійснення профілактики захворювання та ліквідації її наслідків. Володимир Лапа відзначив, що розуміння масштабу проблеми та водночас підтримки Служби у цьому є з боку Міністерства аграрної політики та продовольства. За його словами, нещодавно очільником Міністерства Тарасом Кутовим було озвучено питання щодо важливості збільшення фінансування на наступний рік для потреб з ліквідації АЧС для Держпродспоживслужби.
 
«Приємно відзначити, що є розуміння від представників Уряду та профільного Міністерства. Також можу відзначити, що нас підтримують і у аграрному комітеті. Адже це спеціалісти, які розуміють масштаб проблеми. Однак зараз з наявним обсягом фінансування ефективно боротися із сучасними загрозами у епізоотії неможливо. Я вже не кажу про те, що ми не маємо спеціального обладнання для утилізації заражених АЧС туш тварин. І це у той час, коли наші європейські колеги на такі потреби використовують сучасні крематорії, сучасні засоби умертвіння тварин, а ми ще й досі користуємося дідівськими методами. Тобто проблема є і поки залишається навіть з елементарним обладнанням для ліквідації спалахів АЧС», - розповів Володимир Лапа.
 
Голова Держпродспоживслужби також відзначив, що сьогодні окрім питання збільшення фінансування на потреби боротьби з АЧС, важливо сформувати чітку стратегію державної політики щодо повернення коштів власникам господарств, які зазнали матеріальних втрат внаслідок АЧС. Першочерговість таких дій має ґрунтуватися на конструктивному діалозі влада-громада та розумінні у середині суспільства щодо цієї проблеми. За його переконанням, такі кроки допоможуть повернути довіру людей до заходів держави і стануть рушієм у спільній боротьбі проти поширення збудника АЧС та, водночас, відновлення економічної стабільності. Адже епідемію, у будь-якому випадку, простіше попередити, аніж вирішувати в період настання проблеми.
 
«Фінансування на такі потреби повинно бути передбачено у державному бюджеті, а адміністрування повинно бути швидким. Як тільки люди повірять, що вони швидко отримають кошти, ― ефективність по ліквідації буде набагато вищою. Зрештою, боротися з хворобою, що стала епідемією, значно дорожче», - резюмував Володимир Лапа.